Дрібносерійні гітари
Йтиметься про електрогітари дрібносерійного класу (як звичайні гітари, так і баси), про яких нашому покупцеві майже нічого не відомо. Пов'язано це з тим, що з певних причин в нашій країні такі інструменти зустрічаються рідко, а в магазинах їх взагалі не зустрінеш. Тому хотілося б трохи розповісти про них і хоча б познайомити з основними фірмами-виробниками цього класу гітар у великому ціновому діапазоні - $ 2000-4000.
Так, наприклад, є три фірми, які випускають продукцію одного напрямку: "Шектер" (Schecter), "Том Андерсон" (засновник цієї фірми, до речі, є вихідцем з компанії "Шектер") і "Садовски" (Roger Sadowsky). Побіжно оглянувши їх гітари, можна назвати їх стилем «Фендер», але краще придивившись можна побачити ряд істотних відмінностей, якими різняться вони від свого прототипу. Так, для забарвлення гітар використовуються тільки традиційні кольори, але таких моделей мало, адже більшість мають прозоре покриття.
Це гітари зовсім іншого стилю. Виробник не ставить перед собою завдання заховати склейки: корпус їх виконано за принципом «бутерброда», тобто зверху наклеюється дерево, зване кришкою. Саме такі кленові кришки з яскраво вираженою фактурою використовуються в обробці гітар. Фірми цього класу віддають перевагу випуску інструментів з «відкритим» деревом. Звучання є головним пріоритетом, тому якщо кленова кришка якось впливає на нього, конструктори вважають за краще залишати деку в незайманому вигляді. Ця продукція розрахована на серйозних людей, тому строката аерографія тут абсолютно не доречна. Дана категорія відрізняється не тільки якістю звуку і зручністю в грі, а й пристойною часткою престижу, який в ній починає проглядатися. Гітари дрібносерійних фірм мають своє власне обличчя, адже такі компанії часто очолюються майстрами, які самі нерідко беруть участь у виробництві, а в ряді випадків можуть і самі виготовити інструмент під замовлення. Але при такому багатстві позитивних якостей, ці інструменти мають один яскраво виражений тон і обмежені можливості його зміни. По суті, цим гітарам не вистачає універсальності великосерійних побратимів.
Для особливого звучання потрібна особлива деревина. Нижче наведені варіанти компоновки дерева для виготовлення гітар, які безпосередньо будуть впливати на звук, який виходить з інструменту. Багато хто помилково припускає, що тон гітари визначається звукознімачами, але насправді саме тип деревини є фактором, який найбільше впливає на формування звуку. Кожна порода дерева, з якого виготовляється корпус і гриф, дає особливе, неповторне звучання, тому вибір деревини безпосередньо впливає на те, як буде звучати ваш інструмент. Деревом визначаються основні характеристики гітари, але розробка і складання теж мають не останнє значення, адже саме завдяки електроніці можна витягнути звук з інструменту.
Більшість дрібносерійних фірм не мають можливості випускати велику кількість принципово різних за звучанням моделей, тому вони орієнтовані на випуск продукції за двома напрямками:
1) інструменти з багатим, насиченим звуком і
2) інструменти з яскравим дзвінким звучанням.
Тим, хто вирішив, що йому найбільше підходять моделі дрібносерійних фірм, Том Андерсон радить придбати два, а то і три різних інструменти.
Звукові якості деревини деки
Вільха (alder) найчастіше використовується для виготовлення гітар з трьома поодинокими звукознімачами старого зразка - vintage single-coil pickup. Ця порода дерева дає багатий звук з підкресленою нижньою серединною і має світло-коричневий колір з дрібною або середньою структурою. Вважається досить легкою деревиною.
Американська липа (basswood) - це порода, яка забезпечує багатий, повний резонансами звук з яскраво вираженими середніми частотами. Сустейн цього дерева дуже рівний по всьому звуковому спектру. Колірна гамма може варіюватися від білого до блідо-жовтого. Може бути з зерноподібною фактурою або без неї. Це легка деревина.
Болотний ясен (swamp ash) використовувався для виготовлення перших гітар з трьома поодинокими звукознімачами. Особливістю ясена є живе, чуйне, яскраве, але при цьому не різке звучання. Сама деревина кремового кольору, але вона підкреслена темно-коричневою подовженою зернистою структурою. Вага коливається від легкого до середнього.
Червоне дерево (mahogany) вважається дорогим деревом. Воно глибоке і цільнозвучне, з щільною серединою і без «скла» на верхніх частотах, зазвичай асоціюється з інструментами фендерівскої мензури (25,5 дюйма = 647,7 мм). Звук трохи глухуватий. Так як ця деревина має, в основному, червоно-коричневий колір і середню фактуру, його найчастіше покривають темними напівпрозорими лаками. Тяжкість середня.
Laсewood - це дерево, що росте в Австралії. За кольором воно нагадує червоне, але відрізняється наявністю характерної зерноподібної структури, розмір якої може бути від маленького ромба до сітки зміїної шкіри. Звучання цього дерева має щільну середину і якийсь відгомін на «верхах». Вага його може бути від середньої до важкої.
Кленовий верх або кришка (maple top) - завдяки такому топу розширюється частотний діапазон основного масиву деревини. Він коригує звучання, трохи зменшуючи середні частоти і додаючи нижніх і верхніх частот. Клен має яскраву і своєрідну структуру, в зв'язку з чим традиційно забарвлюється в світлі тони.
Верхня кришка з коа (koa top) - ця кришка має схоже на кленове звучання, але з нею воно набуває легкого шелесту, схожого на звук нових струн.
Коа - це гавайське дерево. Його використовують завдяки його особливій красі. Колір коа може бути дуже різним: від золотисто-коричневого до червоно-коричневого.
Звукові якості комбінацій різних порід
Американська липа / клен є найбільш популярним поєднанням деревини для гітари. Такий інструмент має добре збалансоване і найбільш багате звучання по всьому спектру.
Вільха / клен - така комбінація дозволяє отримати більш яскравий і іскристий тон в порівнянні з попереднім поєднанням. Середини в звучанні такої гітари менше, а низів трохи більше.
Lacewood / клен - це поєднання дає такий же яскравий звук, але є трохи більш вузьким спектрально.
Червоне дерево / клен в поєднанні дає багату, але трохи жорсткувато щільну середину і зручну для читання нот.
Болотний ясен / болотний ясен володіє багатим, іскристим, живим тоном.
Болотний ясен / клен дає трохи більш яскраве звучання, ніж ясен / ясен.
Пів-акустичні гітари з порожнистими корпусами (hollow bodies) можуть бути виготовлені з болотяного ясена або липи з порожнистими "вухами" і цільної середньої частини, розміром трохи ширше, ніж звукознімачі, і все це закривається кришкою з ясена або клена. Таким чином, виходить легка гітара, що володіє по-справжньому теплим звуком.
Звукові якості деревини грифа
Клен (solid maple) є твердим стандартним матеріалом, який широко використовувався у виготовленні гітар в 50-х роках. Інструмент з грифом з цільного клена володіє яскравим звучанням вгорі і трохи «прибраним» низом. Він додає читаність в соковите, багате звучання деки і може посилити перкусійність у яскраве звучання гітари.
Клен з накладкою з індійського палісандра (maple / rosewood fingerboard) - твердий клен з накладкою з палісандрового, або індійського рожевого, дерева дає дуже тепле, багате звучання з м'якими верхами. Якщо корпус має яскравий звук, гриф додає йому теплоти, а якщо корпус відрізняється соковитим саундом, він пом'якшує звучання. Колірна палітра змінюється від червоно-пурпурного до темно-коричневого.
Клен з палісандровою накладкою (maple / palisander fingerboard) - поєднання клена з африканським рожевим деревом використовувалося у виробництві кращих традиційних інструментів 60-х років. Його звук багатий обертонами, на ряду з наявністю бархатистого Шелесткі верху. Колір цього дерева світліший, ніж колір індійського палісандра і варіюється від червоно-коричневого до оранжевого.
Клен з пао феро (maple / pao ferro) звучить середньо між звучанням грифа з цільного клена і комбінованого грифа з клена / індійського палісандра. Такий гриф забезпечує повний тон і яскраву атаку, чимось нагадує звучанням клен або палісандр. Колір цієї деревини має гарний близький до шоколадного кольору.
Такі поєднання деревини використовуються «Томом Андерсоном». Фірмою «Садовски» для накладок використовуються "м'яке" Морадо (morado) і "жорстке" чорне дерево (ebony), в той час як «Шектер» використовує відповідно jacaranda і гондураський палісандр. Що стосується комбінацій дерева, то у інших фірм вони або збігаються з представленими, або дуже подібні.
Електроніка
Що стосується електроніки, то перераховані фірми надають їй дуже велике значення, тому вважають за краще ставити свої власні звукознімачі. Том Андерсон переконаний, що ніхто не зможе передати звук його інструментів, ніж його власна компанія. І така педантичність виправдана: у зв'язку з вузьконаправленістю звукових характеристик гітар, до кожної моделі випускаються відповідні відкореговані датчики. Такі кроки є просто необхідними, так як резонанси звукознімачів інших фірм не збігаються зі звуком інструменту. І справа не в тому, що інші датчики погані, а в тому, що вони підкреслюють інші частоти.
Фірма Тома Андерсона випускає 10 моделей "хамбакерів", 14 "синглів" і 20 моделей шумозахисників "синглів" (humcanceller), покриваючи свої власні потреби.
«Шектер» як і його колега теж виробляє власну електроніку. Фірма «Садовски» теж намагається не відставати, але так як вона має менші фінансові можливості, деякі гітари випускаються з чужими звукознімачами: на гітарах використовується електроніка Joe Barden, а на басах - Bartolini і EMG. До речі, до своїх басів «Садовски» випустили попередні, які настійно рекомендують використовувати. Але такі заяви несуть в собі більше рекламного характеру, ніж практичного.
Але сумісність з гітарами - це тільки одна з причин виробництва власних звукознімачів. Не менш важливим фактором є економія коштів: так як виготовити датчики середнього класу не дуже складно, набагато вигідніше самим їх виробляти, ніж купувати в іншої фірми. Електроніка наведених фірм коштує близько $ 100, а тому вони не мають ніякого екранування і захисту від мікрофонного ефекту.
Механіка
У питанні механіки «Садовски» не особливо перебірливі: на свої гітари вони ставлять Schaller, і Gotoh, і Wilkinson, і дешеві струнотримачі невідомого походження, а також кілки фірм Sperzel і Gotoh. І шукати якусь логіку в таких рішеннях марно. Ось приклад: на 4-струнні баси ставиться Schaller, на 5-струнні - Gotoh, при тому що Schaller краще і дорожче, ніж Gotoh, а 5-струнний інструмент дорожче 4-струнного.
Тепер пару слів про механіку «Шектера» і «Тома Андерсона». На продукції «Шектер» всі традиційні струнотримачі, кілки і пластик власного виготовлення, а на більш сучасних моделях - замкові тремоло Kahler або Schaller. Що стосується «Андерсона», то тут все просто: вони ставлять американську фурнітуру фірм Kahler і Grover, так як власного мідеплавильного виробництва у них немає.
Сподіваюся, що прочитавши цю статтю, ви стали краще розуміти, що собою представляють дрібносерійні інструменти. Наостанок порівняємо їх з гітарами поточного виробництва і виготовленими в цехах гітарами замовного складання (custom shop).
Кількість працівників на дрібносерійних фірмах зазвичай не перевищує 10 осіб, а в самому процесі виготовлення інструментів бере участь до 5 осіб. Багато фірм займаються продажем різних частин інструментів, особливо деревини, а для цього необхідно, щоб персонал був досить грамотним і універсальним. Керівництво таких фірм мають можливість найняти кілька кваліфікованих фахівців і тримати під контролем їх роботу. На підприємствах з потоковим виробництвом картина зовсім інша. Персоналу потрібно набагато більше, а вимоги до них, відповідно, набагато нижче, тому підготовленість працівників, в основному, не особливо хороша. На виробництві через брак фахівців і фінансів працюють найчастіше жінки-латиноамериканки. І який з них може бути попит?
Активний продаж деревини дозволяє фірмам робити відбір матеріалу, завдяки чому немає потреби використовувати весь матеріал, який надходить.
Отже, найбільш істотними відмінностями є висока кваліфікація персоналу, не така велика завантаженість, можливість відбору матеріалу і більш строгий контроль. Всі ці переваги дозволяють домогтися більш високої якості при відповідній вартості.
Що стосується браку, то на дрібносерійних моделях його набагато менше, та й виправити його простіше.