Ну а тепер кілька слів про Marshall Jackhammer JH-1. Ця педаль значно полегшила життя тим, хто не завжди має бажання або можливість тягати на концерти, репетиції свої комбіки. Вона, як заявляють виробники, дає можливість носити в кишені весь спектр маршалловських перевантажень. Але, по-моєму, заява занадто гучна. Що ж, перейдемо безпосередньо до характеристик цієї педальки.
.jpg)
Marshall Jackhammer JH-1
Управління на JH-1 проводиться здвоєними ручками, які, при всій компактності педалі, дозволяють відрегулювати сім параметрів. Це перемикач режимів OverDrive / Distortion, потім три ручки: Volume / Gain, Bass / Treble, Contour / Freq. Кому не зрозуміло, пояснюю: Contour - це Mid навпаки, тобто крутанувши ручку до упору, ми прибираємо середину. Freq визначає, яку саме частину середнього спектру ми прибираємо: або верхню, яка відрізняється дзижчанням, або нижню, що дозволить варіювати щільність звуку. Правда, при налаштуванні треба стежити за тим, щоб повертаючи одну половину ручки не збити випадково іншу.
Що стосується дизайну, то він досить компактний, до того ж з 3 мм сталі. Це говорить про те, що її буде дуже важко розбити, а ось нею ...
Режим Distortion дає глухий і дуже щільний звук. Ритм грати в цьому режимі практично неможливо - надто глухий звук, але для соло це те, що потрібно. З ручним перемиканням режимів маршалловці таки погарячкували, адже на ходу не вийде їх міняти. Що стосується OverDrive, то тут все в порядку. Хоча як для OverDrive перевантаження більш, ніж достатньо, але це не заважає грати практично в будь-якому стилі. Винятком може стати хіба що блек, адже в звуці не вистачає характерного для цього стилю дзижчання і агресії, яке замінюється гарчанням. Ще на Marshall Jackhammer JH-1 не дуже добре звучать рифи, що вимагають глушіння, так як воно ближче до звуку відкритих струн.
Загалом JH-1 можна порекомендувати тим, хто шукає щільність, жир і кач, а так же виконавцям хеві-Мета.